Про права людини за допомогою документального кіно

Центральна міська бібліотека Добропілля вже не вперше приймає Мандрівний фестиваль DOCUDAYS UA. В цьому році ми стартували 17 листопада. Разом з учнями 9-го класу працівники бібліотеки переглянули фільм «Медик іде останньою».  Це фільм української режисерки Світлани Шимко про харизматичну і безстрашну лікарку-волонтерку, яка рятувала життя людей під час Майдану, та за покликом серця відправляється у зону бойових дій на сході України.  Про її подальшу долю нічого не відомо.

Після 26 хвилин знайомства з головною героїнею, ми з глядачами намагались з’ясувати пріоритети життя людини, зважити такі поняття, як «ціна життя» і «цінності життя», і що було головним для героїні в цій історії.

Відверто зізнатися, враження від бесіди неоднозначні. Начебто і фільм сподобався, і головний посил зрозумілий, та учасникам дискусії складно аргументувати свій вибір, непросто сформулювати думку та відстояти свою точку зору.  

Чи то присутність викладача давалась взнаки, чи то колективний розум захопив голови учнів, але бесіда проходила в спокійній беземоційній атмосфері. Бібліотекарі ще раз переконались у правильності свого рішення про створення «Кіноклубу Docudays UA "ГороDOC" при Центральній міській бібліотеці м. Добропілля».

Наш «ГороDOC» - це дискусійний кіноклуб для молоді. Головна мета якого - не змусити полюбити документальне кіно, а навчити молодь бути особистістю, не підкорюватись стадним інстинктам, а мати свою думку і відстоювати її, навіть якщо вона протилежна до більшості, аналізувати, відчувати, думати… І документальні фільми від Docudays UA нам в цьому допоможуть.

Зараз, під час «Мандрівного…», ми придивляємось до наших глядачів, які згодом стануть постійними членами кіноклубу, відкриття якого плануємо провести в рамках Всеукраїнського тижня права, що проходитиме з 7 по 12 грудня. З точною датою ще не визначились, але неодмінно повідомимо, слідкуйте за новинами на нашому сайті http://dobro-biblio.ucoz.ru/ та не забудьте завітати до Центральної бібліотеки 3 грудня о 12:00, на вас чекає стрічка польського режисера Міхала Щесняка «Точка відліку».

До зустрічіJ

Свято книги і професійного таланту

Наближається професійне свято бібліотекарів. Щороку, з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек,  по всіх книгозбірнях України 30 вересня бібліотекарі проводять безліч цікавих заходів,  чим привертають до себе увагу користувачів. 

В нашій бібліотеці на свято книги і читання завжди збираються друзі, колеги, партнери. Кожен з присутніх, будь то бібліотекар чи представник іншої професії,  відчуває свою причетність до цієї події, розділяє і переживає разом з бібліотекарями радість цього свята.

         Працюючи на потребу користувача, бібліотекарі не забувають про задоволення власних побажань.  Напередодні професійного свята колектив Добропільської міської ЦБС здійснив «бібліо-мандрівку» по мальовничим куточкам Святогір′я.

Святогірськ, маленьке туристичне містечко в Донецькій області. З одного боку Донця власне місто і численні турбази, з другого відкривається запаморочлива панорама Святогірського Успенського монастиря з Миколаївською церквою над урвищем крейдяної скелі. На сусідньому пагорбі застиг 22-метровий бетонний Артем.

Крокуючи крейдяними скелями, бібліотекарі виконували фізичні вправи для нижніх кінцівок, займались дихальною гімнастикою. На території монастиря, милуючись красою храмів, куполів та квітів, вдихнули спокій та умиротворення, позбавились від негативу та в гарному настрої повернулись додому.

Натхненні  чарівними пейзажами Святогір′я бібліотекарі завершують останні приготування до «Свята книги і професійного таланту». 

30 вересня на вас, шановні користувачі,  чекають цікаві співрозмовники, нові друзі та неймовірно захоплюючі заходи і сюрпризи на подвір’ї Центральної міської бібліотеки : 

•        виставка-пропозиція  нової літератури «Хіт-парад новинок»

•        Фото-сушка «Рідне місто на листівці»

•        майстер-класи з виготовлення осінньої ікебани

•        розваги, ігри, конкурси.

Подарунок до Дня знань

            Дуже символічно, що 1 вересня в День знань Добропільська ЦМБ отримала посилку від видавництва «Зелений Пес».

        Напередодні  ми отримали листа від УБА  з цікавою пропозицією –  поповнити бібліотечні фонди літературою  від  видавництва «Зелений пес».  Найбільше нас вразили ціни. Не знаю як ви, дорогі читачі, а я вже давно не бачила  книг по 2,5-10 грн.  Після першої думки : «Замовляємо все!», закрались підозри: «Можливо, ціни  зазначені в іншій валюті???». І лише в останню мить подумалось: «Де взяти кошти?».

            Дякувати Богу, світ не без добрих людей. Одні запропонували книги за ціною – дешевше нікуди, інші відгукнулись миттєво і виділили 663 грн. на придбання нової літератури.  До фонду Добропільської міської ЦБС надійшло  154 примірники  українських книжок. Це художня література для дітей і дорослих різних жанрів. Шанувальників української книги чекають  історії про кохання, містичні трилери, детективні пригоди та фантастичні подорожі.

           Від імені користувачів та працівників Добропільської міської ЦБС хочу висловити слова подяки усім учасникам цього «магічного трикутника» – Українській бібліотечній Асоціації за поширення інформації, видавництву «Зелений Пес» за спеціальну пропозицію та меценату, який побажав залишитись невідомим, за його небайдужість та співучасть.

Отдохни и почитай

Любить свой город – это не просто восхищаться им и его людьми. Это значит делать его краше, чище, комфортнее. И в этом интересы добропольской громады и компании ДТЭК «Доброполье уголь» совпадают. Социально ответственный бизнес – один из основополагающих принципов работы компании, именно поэтому в Доброполье и других городах присутствия ДТЭК уже несколько лет реализуется конкурс мини-проектов «Город своими руками».

Добропольская Центральная городская библиотека не могла упустить такой шанс воплотить в жизнь интересную идею по оборудованию оригинального места отдыха возле библиотеки. А потребность в этом была, ведь именно здесь располагается конечная остановка городского автобуса, рядом расположены центральная аптека и продуктовый магазин. Плюс к этому, по всей протяжённости улицы Первомайской нет подходящих мест, где можно остановиться и сделать передышку. Так и родился библиотечный проект «Остановка – книжка», поддержанный местными жителями и экспертной комиссией.

Результатом усилий библиотекарей, читателей и волонтеров стали стилизованные лавочки под удобным навесом, информационный стенд, а также креативная полочка для буккроссинга. Буккроссинг – это своеобразная свободная библиотека, услугами которой вы можете легко воспользоваться. Библиотека предложит как художественную литературу, так и периодические издания. 



Кроме этого, любой горожанин вправе принести на эту полочку свои книги. Теперь жители города могут присесть и почитать литературу прямо здесь или взять её домой. Мы надеемся, что этот замечательный объект станет не только местом отдыха и встреч, а также своеобразным культурным уголком для всех желающих.

Нові книги в бібліотеці

Найбільше щастя бібліотекарів і читачів – це надходження нової літератури.

За підтримки влади з міського бюджету було виділено 45 тис. грн. на поповнення бібліотечних фондів новими виданнями. Вже сьогодні 770 екземпляр новеньких книжок знаходяться у відділі комплектування і проходять первинну обробку. Незабаром ці видання відправляться у бібліотеки-філії Добропільської міської ЦБС, де їх чекають користувачі.

Шановні користувачі, запрошуємо вас до бібліотек Добропільської міської ЦБС. На вас чекають твори сучасних українських та зарубіжних авторів, шедеври української та світової класики, розмаїття дитячої літератури.

Світ фантастики Дяченків (Сергію Дяченку - 70)

14 квітня 1945 народився Сергій Дяченко, в минулому лікар, психіатр і кандидат біологічних наук, нині - письменник-фантаст (пише в співавторстві з дружиною, Мариною Дяченко-Ширшова). На відміну від дружини, яка почала писати вже в чотири роки, його шлях до літератури був тернистим.

Народився в Києві, закінчив Київський медичний інститут у 1966 році, працював лікарем-психіатром. У 1972 році закінчив аспірантуру при АМН УРСР, став кандидатом біологічних наук. Але шлях науки не сильно приваблював, тому Сергій шукав себе далі і поступив у ВДІК на сценарний факультет. У 1989 році закінчив ВДІК, зайнявся роботою за фахом.  

Член Союзу кінематографістів СРСР з 1987 року, Союзу письменників СРСР з 1983 року. Автор багатьох сценаріїв художніх і документальних фільмів, лауреат низки міжнародних премій в області кіно, лауреат Державної премії України.

У 1993 році Сергій та Марина Дяченки стали подружжям. З тих пір і до теперішнього часу пишуть в співавторстві, в основному в жанрі фантастики. У співавторстві вони написали 26 романів, сотні повістей та оповідань, видали понад 170 авторських книг (включаючи переклади на інші мови, перевидання) загальним тиражем в мільйони екземплярів, стали лауреатами більше 80 українських, російських та міжнародних літературних премій.

На загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» в Глазго (Шотландія) голосуванням представників 24 країн визнані кращими письменниками-фантастами Європи.

В Центральній бібліотеці Добропілля у розділі «фантастика» романи Дяченків не залежуються. Якщо ви ще не встигли познайомитись з фантастичними історіями цього творчого тандему, поспішайте, ми знаємо чим вас зацікавити.

Більше про життя та творчість подружжя Дяченків дізнайтесь за посиланнями

http://life.pravda.com.ua/columns/2008/02/14/994/

http://www.folio.com.ua/index.php?id=1204102842

http://www.bookclub.ua/ukr/read/djachenko/

http://old.grani-t.com.ua/ukr/authors/45/

ВЕЛИКОДНІ ТРАДИЦІЇ

Наближається найбільше християнське свято Воскресіння Христового. Світле Воскресіння відзначають по всіх куточках світу, де сповідують християнство. До Святого дню Великодня приурочено багато добрих звичаїв. Здавна вважається, що добрі справи, що здійснюються на користь інших, особливо обділених долею, допомагають зняти з душі гріх.

У слов'янській народній традиції зі святом Пасхи пов'язувалося безліч різних вірувань, переказів, легенд, звичаїв і обрядів. Так, наприклад, згідно із загальним для всіх слов'ян повір'ям, з першого дня пасхального тижня аж до Вознесіння сам Христос в супроводі апостолів ходить по землі. При цьому небесні мандрівники виглядають як прості жебраки в старому ганчір’ї. Мандруючи, вони відчувають людське милосердя, нагороджують великодушних людей.

Свої великодні прикмети і звичаї були у сільських дівчат. Наприклад, в деяких місцях серед дівчат існував звичай на Світлому тижні (і особливо в перший день Великодня) вмиватися водою з червоного яйця і срібла, щоб бути рум'яними і красивими.

Саме Червоне яйце є символом  Воскресіння, символом Пасхи. Як з яйця виникає нове життя, так і світ заново народився через Воскресіння Христове. Червоний колір знаменує радість Воскресіння, відродження роду людського, але це і колір пролитої на хресті Крові Христової, якою відкуплені гріхи світу.

Звичай фарбувати яйця пов'язують з Марією Магдалиною, яка, дізнавшись про Воскресіння Ісуса Христа, прийшла до імператора Тиберія і подала йому яйце з вигуком "Христос Воскрес!". Імператор засумнівався в цьому: «У це так само важко повірити, як в те, що це біле яйце може стати червоним!» І в той же момент біле яйце стало червоним.

За прикладом святої Марії Магдалини ми тепер даруємо у Великдень червоні яйця.

Сьогодні в Україні є декілька видів  великодніх яєць - крашанки, крапанки, дряпанки, мальованки та писанки.

Писанки – один з найскладніших видів розпису великодніх яєць. Їх візерунки та орнаменти несуть глибокий символічний зміст. Українські писанки - справжні твори народної майстерності.

Для малюнка писанки використовують елементи рослинного і тваринного світу, геометричні фігури. 

У кожній області України був свій характерний орнамент і колір. У Прикарпатті яйця фарбували в жовтий, червоний і чорний кольори, на Чернігівщині - в червоний, чорний і білий, на Полтавщині - в жовтий, світло-зелений, білий.

Писанку писали на сирому курячому яйці. Будь-яка лінія на писанці - дуга. Дуги утворюють круги і овали і, перехрещуючись, ділять поверхню яйця на поля, ім'я яким - хрестильна сорочка писанки.

Фарбувати писанки належало з першим ударом дзвону. Спершу яйце занурювалися в жовту фарбу - «Яблунька», і трималося в ній протягом трьох «Отче наш». Кожен колір візерунка захищався воском. До кінця роботи яйця перетворювалися в чорні похмурі колобки. Їх опускали в гарячу воду або підносили до вогню. Віск плавився, і народжувалася писанка, як народжується сонечко з чорної ночі.

Щоб писанка сіяла, її змащували жиром. Клали віночком навколо паски - для Бога, на блюдо із зерном - для людей, а крашанки на пророслому вівсі - для батьків. І три свічки горіли на честь Отця і Сина і Духа Святого.

В даний час мистецтво розписувати писанки відроджується. Відновлюється забута техніка, з'являються нові майстри. У місті Коломия Івано-Франківської області створено Музей Писанки.

Щороку з наближенням Пасхи в Центральній бібліотеці м. Добропілля проходять книжкові виставки присвячені цьому святу та народним традиціям і віруванням українців. Вивчаючи традиції свого народу, ми зберігаємо і примножуємо культурні цінності, збагачуємо добром свої серця і душі.

Дорогі читачі! Вітаю вас зі святом Христового Воскресіння! Нехай у ці благословенні дні ваші душі сяють радістю, а ваші серця випромінюють добро і повняться любов’ю ближніх!

Не велика птичка-синичка, и та свой праздник помнит.

Ежегодно 1 апреля вся планета отмечает Международный день птиц (International Bird Day) - интернациональный экологический праздник. Он возник в США в 1894 году. День птиц связывают с детским праздником, устроенным учителем из маленького американского города Ойл-Сити Чарльзом Бэбкоком (Charles Babcock). Его поддержала газета "Питсбуpгская телегpафная хpоника", начавшая активно популяризовать праздник. Более того, газета организовала специальный клуб-музей по охране птиц для школьников. Вскоре праздник, получивший популярность благодаря СМИ, начал массово проводиться во всех штатах, а затем пришел в Европу.

В 1902 году в Париже была разработана "Всемирная Конвенция об охране птиц, полезных в сельском хозяйстве", которую подписали более десятка государств. Она вступила в силу 12 декабря 1905 года.

День птиц — это не только годовщина Конвенции, но и время прилета пернатых с зимовок. Открывают сезон грачи, следом начинают перелет дикие гуси, утки, журавли, чайки. В апреле прилетают дрозды, зарянки, зеленушки, зяблики, вьюрки, овсянки

Традиционно в это время в ожидании прилета пернатых развешивались скворечники, гоголятники и прочие "птичьи домики". Старинная традиция изготовления скворечников и других гнездовий имела глубокий смысл: человек не просто помогал птицам, но через это сам становился ближе к природе. Одновременно люди праздновали приход весны, символически проживая вместе с природой пробуждение от зимней спячки. Обычай старины — печь в этот день жаворонков из теста и петь особые песенки-заклички.

Как гласит народная мудрость: «Увидел скворца - весна у крыльца». С наступлением весны вас, дорогие читатели. Предлагаем вашему вниманию документальный фильм о птицах «Птицы - All about Birds»

Публикация подготовлена по материалам Интернет-ресурсов:

http://www.zyblik.info/raznoe/pogovor.htm

http://www.calendarium.com.ua/mezhdunarodnyi_den_ptits

http://www.ptushki.org/info/press/item/9456.html

http://ria.ru/spravka/20150401/1055661306.html

https://www.youtube.com/watch?v=BIUg2KSmVgw

Кто живет на "221b Baker Strit"

Шерлок Холмс: человек, который никогда не жил и никогда не умрет. Не каждый литературный герой может похвастаться своим собственным музеем — все-таки чаще музеи посвящают авторам, а не героям. В 1990 году на Бейкер-стрит открылся музей Шерлока Холмса, и в итоге у героя романа появился вполне реальный дом. Музей был открыт 27 марта 1990 и располагался в доме номер 239. Чтобы повесить на дом соответствующую табличку, была организована фирма с названием  «221 b Baker Street». Позже городские власти узаконили название дома, и музей получил законный почтовый адрес, известный во всем мире.

Согласно литературным произведениям Артура Конан-Дойля, Шерлок Холмс и его друг, доктор Ватсон проживали в квартире на улице Бейкер-стрит, 221b (221b, Baker street) с 1881 по 1904 год.

На момент написания данных известных и популярных произведений такого адреса в Лондоне не существовало. Впоследствии, при расширении улицы Бейкер-стрит на север (там, где в конце 19 века располагалась улица Upper Baker Street), этот номер оказался в списке номеров с 215 по 229, которые были присвоены зданиям строительного общества Abbey National. По этой причине на протяжении многих лет Abbey National получала огромное количество писем и прочей корреспонденции, постоянно поступавшей на адрес Baker street, 221b на имя Шерлока Холмса, что впоследствии стало основанием для введения в обществе должности специального секретаря по обработке почты. Если вы сегодня напишите письмо Шерлоку Холмсу, то письмо получит музей.

Сам музей находится в четырёхэтажном здании, возведённом в викторианском стиле. Дом был построен в 1815 году и занесён в список зданий Её Величества, представляющих особую историческую и архитектурную ценность.

Кроме вывески музея, на внешней части строения установлена типовая лондонская мемориальная табличка («Синяя табличка»), устанавливаемая на зданиях, в которых жили какие-либо известные исторические личности. На табличке написано, что в данном доме с 1881 по 1904 год проживал сыщик-консультант английской полиции Шерлок Холмс.

На первом этаже музея расположен сувенирный магазин, а также маленькая передняя. Второй этаж занимает гостиная (выходящая окнами на улицу Бейкер-стрит) и смежная с ней комната Холмса (окном во двор), на третьем этаже находятся комнаты Ватсона (окном во двор) и миссис Хадсон (окном на улицу).

Четвёртый этаж изначально предназначен для хозяйственных целей с туалетом и чуланом. Сейчас в комнате также выставлены восковые фигуры героев различных произведений о Шерлоке Холмсе.

Интерьер дома в полной мере отвечает описаниям, которые присутствуют в произведениях Артура Конан-Дойля о Шерлоке Холмсе, и отличается изысканной доскональностью проработки.

В музее можно увидеть большинство предметов, знакомых многим читателям по рассказам о Шерлоке Холмсе – шляпу Холмса, его скрипку, турецкую охотничий хлыст, туфлю с табаком, письма, приколотые перочинным ножом к каминной полке, армейский револьвер Ватсона, оборудование для химических опытов и т. п.

Под стеклом на стене гостиной музея красуется монограмма королевы Виктории «VR», которую Холмс «выстрелял» в рассказе «Обряд дома Месгрейвов».

Посетителям музея предоставляется возможность полностью осмотреть квартиру всемирно известного сыщика и его друга, ознакомиться с предметами их быта, посидеть в кресле перед камином и сделать фото на память, а также купить сувениры, большая часть из которых связана с Шерлоком Холмсом.

В период с 1860 по 1934 год дом музея был зарегистрирован в качестве здания с меблированными комнатами, в связи с чем являлся не только домом-музеем Шерлока Холмса, но и классическим примером лондонского прибыльного дома конца 19 века.

Музей Шерлока Холмса очень популярное туристическое место. Будьте готовы простоять часок в очереди на вход в музей, а затем буквально протискиваться к экспонатам, чтобы иметь возможность хоть что-то увидеть. Рекомендую идти в музей под закрытие, тогда у вас будет возможность почувствовать себя в музее, а не в вагоне метро в час пик.

Шерлок Холмс (Sherlock Holmes) один из тех литературных персонажей, который известен практически каждому, включая даже тех, кто ничего не читал о его похождениях. Своим появлением на свет он обязан великому английскому писателю сэру Артуру Конан Дойлю, который познакомил нас с ним в своём романе «Этюд в багровых тонах» в 1887 году.

Вспомните знаменитого лондонского частного сыщика, перечитайте классику. Книги Артура Конан Дойля вы найдете в нашей библиотеке.

Еще больше информации о музее и фотографий вы найдете здесь:

http://www.sherlock-holmes.co.uk/ 
http://london.kiev.ua/dostoprimechatelnosti-londona/muzeiy-sherloka-xolmsa-v-londone.html
http://relaxic.net/sherlock-holmes-museum/ 
http://summoning.ru/notes/The-Sherlock-Holms-Museum-London.shtml