вторник, 14 апреля 2015 г.

Світ фантастики Дяченків (Сергію Дяченку - 70)

14 квітня 1945 народився Сергій Дяченко, в минулому лікар, психіатр і кандидат біологічних наук, нині - письменник-фантаст (пише в співавторстві з дружиною, Мариною Дяченко-Ширшова). На відміну від дружини, яка почала писати вже в чотири роки, його шлях до літератури був тернистим.
Народився в Києві, закінчив Київський медичний інститут у 1966 році, працював лікарем-психіатром. У 1972 році закінчив аспірантуру при АМН УРСР, став кандидатом біологічних наук. Але шлях науки не сильно приваблював, тому Сергій шукав себе далі і поступив у ВДІК на сценарний факультет. У 1989 році закінчив ВДІК, зайнявся роботою за фахом.  
Член Союзу кінематографістів СРСР з 1987 року, Союзу письменників СРСР з 1983 року. Автор багатьох сценаріїв художніх і документальних фільмів, лауреат низки міжнародних премій в області кіно, лауреат Державної премії України.
У 1993 році Сергій та Марина Дяченки стали подружжям. З тих пір і до теперішнього часу пишуть в співавторстві, в основному в жанрі фантастики. У співавторстві вони написали 26 романів, сотні повістей та оповідань, видали понад 170 авторських книг (включаючи переклади на інші мови, перевидання) загальним тиражем в мільйони екземплярів, стали лауреатами більше 80 українських, російських та міжнародних літературних премій.
На загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» в Глазго (Шотландія) голосуванням представників 24 країн визнані кращими письменниками-фантастами Європи.


В Центральній бібліотеці Добропілля у розділі «фантастика» романи Дяченків не залежуються. Якщо ви ще не встигли познайомитись з фантастичними історіями цього творчого тандему, поспішайте, ми знаємо чим вас зацікавити.




Більше про життя та творчість подружжя Дяченків дізнайтесь за посиланнями


четверг, 9 апреля 2015 г.

ВЕЛИКОДНІ ТРАДИЦІЇ

Наближається найбільше християнське свято Воскресіння Христового. Світле Воскресіння відзначають по всіх куточках світу, де сповідують християнство. До Святого дню Великодня приурочено багато добрих звичаїв. Здавна вважається, що добрі справи, що здійснюються на користь інших, особливо обділених долею, допомагають зняти з душі гріх.
У слов'янській народній традиції зі святом Пасхи пов'язувалося безліч різних вірувань, переказів, легенд, звичаїв і обрядів. Так, наприклад, згідно із загальним для всіх слов'ян повір'ям, з першого дня пасхального тижня аж до Вознесіння сам Христос в супроводі апостолів ходить по землі. При цьому небесні мандрівники виглядають як прості жебраки в старому ганчір’ї. Мандруючи, вони відчувають людське милосердя, нагороджують великодушних людей.

Свої великодні прикмети і звичаї були у сільських дівчат. Наприклад, в деяких місцях серед дівчат існував звичай на Світлому тижні (і особливо в перший день Великодня) вмиватися водою з червоного яйця і срібла, щоб бути рум'яними і красивими.
Саме Червоне яйце є символом  Воскресіння, символом Пасхи. Як з яйця виникає нове життя, так і світ заново народився через Воскресіння Христове. Червоний колір знаменує радість Воскресіння, відродження роду людського, але це і колір пролитої на хресті Крові Христової, якою відкуплені гріхи світу.
Звичай фарбувати яйця пов'язують з Марією Магдалиною, яка, дізнавшись про Воскресіння Ісуса Христа, прийшла до імператора Тиберія і подала йому яйце з вигуком "Христос Воскрес!". Імператор засумнівався в цьому: «У це так само важко повірити, як в те, що це біле яйце може стати червоним!» І в той же момент біле яйце стало червоним.
За прикладом святої Марії Магдалини ми тепер даруємо у Великдень червоні яйця.
Сьогодні в Україні є декілька видів  великодніх яєць - крашанки, крапанки, дряпанки, мальованки та писанки.
Писанки – один з найскладніших видів розпису великодніх яєць. Їх візерунки та орнаменти несуть глибокий символічний зміст. Українські писанки - справжні твори народної майстерності.
Для малюнка писанки використовують елементи рослинного і тваринного світу, геометричні фігури. 
У кожній області України був свій характерний орнамент і колір. У Прикарпатті яйця фарбували в жовтий, червоний і чорний кольори, на Чернігівщині - в червоний, чорний і білий, на Полтавщині - в жовтий, світло-зелений, білий.
Писанку писали на сирому курячому яйці. Будь-яка лінія на писанці - дуга. Дуги утворюють круги і овали і, перехрещуючись, ділять поверхню яйця на поля, ім'я яким - хрестильна сорочка писанки.
Фарбувати писанки належало з першим ударом дзвону. Спершу яйце занурювалися в жовту фарбу - «Яблунька», і трималося в ній протягом трьох «Отче наш». Кожен колір візерунка захищався воском. До кінця роботи яйця перетворювалися в чорні похмурі колобки. Їх опускали в гарячу воду або підносили до вогню. Віск плавився, і народжувалася писанка, як народжується сонечко з чорної ночі.
Щоб писанка сіяла, її змащували жиром. Клали віночком навколо паски - для Бога, на блюдо із зерном - для людей, а крашанки на пророслому вівсі - для батьків. І три свічки горіли на честь Отця і Сина і Духа Святого.
В даний час мистецтво розписувати писанки відроджується. Відновлюється забута техніка, з'являються нові майстри. У місті Коломия Івано-Франківської області створено Музей Писанки.

Щороку з наближенням Пасхи в Центральній бібліотеці м. Добропілля проходять книжкові виставки присвячені цьому святу та народним традиціям і віруванням українців. Вивчаючи традиції свого народу, ми зберігаємо і примножуємо культурні цінності, збагачуємо добром свої серця і душі.




Дорогі читачі! Вітаю вас зі святом Христового Воскресіння! Нехай у ці благословенні дні ваші душі сяють радістю, а ваші серця випромінюють добро і повняться любов’ю ближніх!

среда, 1 апреля 2015 г.

Не велика птичка-синичка, и та свой праздник помнит.

Ежегодно 1 апреля вся планета отмечает Международный день птиц (International Bird Day) - интернациональный экологический праздник. Он возник в США в 1894 году. День птиц связывают с детским праздником, устроенным учителем из маленького американского города Ойл-Сити Чарльзом Бэбкоком (Charles Babcock). Его поддержала газета "Питсбуpгская телегpафная хpоника", начавшая активно популяризовать праздник. Более того, газета организовала специальный клуб-музей по охране птиц для школьников. Вскоре праздник, получивший популярность благодаря СМИ, начал массово проводиться во всех штатах, а затем пришел в Европу.
В 1902 году в Париже была разработана "Всемирная Конвенция об охране птиц, полезных в сельском хозяйстве", которую подписали более десятка государств. Она вступила в силу 12 декабря 1905 года.
День птиц — это не только годовщина Конвенции, но и время прилета пернатых с зимовок. Открывают сезон грачи, следом начинают перелет дикие гуси, утки, журавли, чайки. В апреле прилетают дрозды, зарянки, зеленушки, зяблики, вьюрки, овсянки
Традиционно в это время в ожидании прилета пернатых развешивались скворечники, гоголятники и прочие "птичьи домики". Старинная традиция изготовления скворечников и других гнездовий имела глубокий смысл: человек не просто помогал птицам, но через это сам становился ближе к природе. Одновременно люди праздновали приход весны, символически проживая вместе с природой пробуждение от зимней спячки. Обычай старины — печь в этот день жаворонков из теста и петь особые песенки-заклички.
Как гласит народная мудрость: «Увидел скворца - весна у крыльца». С наступлением весны вас, дорогие читатели. Предлагаем вашему вниманию документальный фильм о птицах «Птицы - All about Birds»


Публикация подготовлена по материалам Интернет-ресурсов: