среда, 18 ноября 2015 г.

Про права людини за допомогою документального кіно

Центральна міська бібліотека Добропілля вже не вперше приймає Мандрівний фестиваль DOCUDAYS UA. В цьому році ми стартували 17 листопада. Разом з учнями 9-го класу працівники бібліотеки переглянули фільм «Медик іде останньою».  Це фільм української режисерки Світлани Шимко про харизматичну і безстрашну лікарку-волонтерку, яка рятувала життя людей під час Майдану, та за покликом серця відправляється у зону бойових дій на сході України.  Про її подальшу долю нічого не відомо.
Після 26 хвилин знайомства з головною героїнею, ми з глядачами намагались з’ясувати пріоритети життя людини, зважити такі поняття, як «ціна життя» і «цінності життя», і що було головним для героїні в цій історії.
Відверто зізнатися, враження від бесіди неоднозначні. Начебто і фільм сподобався, і головний посил зрозумілий, та учасникам дискусії складно аргументувати свій вибір, непросто сформулювати думку та відстояти свою точку зору.  
Чи то присутність викладача давалась взнаки, чи то колективний розум захопив голови учнів, але бесіда проходила в спокійній беземоційній атмосфері. Бібліотекарі ще раз переконались у правильності свого рішення про створення «Кіноклубу Docudays UA "ГороDOC" при Центральній міській бібліотеці м. Добропілля».
Наш «ГороDOC» - це дискусійний кіноклуб для молоді. Головна мета якого - не змусити полюбити документальне кіно, а навчити молодь бути особистістю, не підкорюватись стадним інстинктам, а мати свою думку і відстоювати її, навіть якщо вона протилежна до більшості, аналізувати, відчувати, думати… І документальні фільми від Docudays UA нам в цьому допоможуть.
Зараз, під час «Мандрівного…», ми придивляємось до наших глядачів, які згодом стануть постійними членами кіноклубу, відкриття якого плануємо провести в рамках Всеукраїнського тижня права, що проходитиме з 7 по 12 грудня. З точною датою ще не визначились, але неодмінно повідомимо, слідкуйте за новинами на нашому сайті http://dobro-biblio.ucoz.ru/ та не забудьте завітати до Центральної бібліотеки 3 грудня о 12:00, на вас чекає стрічка польського режисера Міхала Щесняка «Точка відліку».

До зустрічіJ

вторник, 29 сентября 2015 г.

Свято книги і професійного таланту

Наближається професійне свято бібліотекарів. Щороку, з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек,  по всіх книгозбірнях України 30 вересня бібліотекарі проводять безліч цікавих заходів,  чим привертають до себе увагу користувачів. 
В нашій бібліотеці на свято книги і читання завжди збираються друзі, колеги, партнери. Кожен з присутніх, будь то бібліотекар чи представник іншої професії,  відчуває свою причетність до цієї події, розділяє і переживає разом з бібліотекарями радість цього свята.
         Працюючи на потребу користувача, бібліотекарі не забувають про задоволення власних побажань.  Напередодні професійного свята колектив Добропільської міської ЦБС здійснив «бібліо-мандрівку» по мальовничим куточкам Святогір′я.



Святогірськ, маленьке туристичне містечко в Донецькій області. З одного боку Донця власне місто і численні турбази, з другого відкривається запаморочлива панорама Святогірського Успенського монастиря з Миколаївською церквою над урвищем крейдяної скелі. На сусідньому пагорбі застиг 22-метровий бетонний Артем.




Крокуючи крейдяними скелями, бібліотекарі виконували фізичні вправи для нижніх кінцівок, займались дихальною гімнастикою. На території монастиря, милуючись красою храмів, куполів та квітів, вдихнули спокій та умиротворення, позбавились від негативу та в гарному настрої повернулись додому.
Натхненні  чарівними пейзажами Святогір′я бібліотекарі завершують останні приготування до «Свята книги і професійного таланту». 


30 вересня на вас, шановні користувачі,  чекають цікаві співрозмовники, нові друзі та неймовірно захоплюючі заходи і сюрпризи на подвір’ї Центральної міської бібліотеки : 


•        виставка-пропозиція  нової літератури «Хіт-парад новинок»
•        Фото-сушка «Рідне місто на листівці»
•        майстер-класи з виготовлення осінньої ікебани

•        розваги, ігри, конкурси.


среда, 2 сентября 2015 г.

Подарунок до Дня знань

            Дуже символічно, що 1 вересня в День знань Добропільська ЦМБ отримала посилку від видавництва «Зелений Пес».
        Напередодні  ми отримали листа від УБА  з цікавою пропозицією –  поповнити бібліотечні фонди літературою  від  видавництва «Зелений пес».  Найбільше нас вразили ціни. Не знаю як ви, дорогі читачі, а я вже давно не бачила  книг по 2,5-10 грн.  Після першої думки : «Замовляємо все!», закрались підозри: «Можливо, ціни  зазначені в іншій валюті???». І лише в останню мить подумалось: «Де взяти кошти?».
            Дякувати Богу, світ не без добрих людей. Одні запропонували книги за ціною – дешевше нікуди, інші відгукнулись миттєво і виділили 663 грн. на придбання нової літератури.  До фонду Добропільської міської ЦБС надійшло  154 примірники  українських книжок. Це художня література для дітей і дорослих різних жанрів. Шанувальників української книги чекають  історії про кохання, містичні трилери, детективні пригоди та фантастичні подорожі.


           Від імені користувачів та працівників Добропільської міської ЦБС хочу висловити слова подяки усім учасникам цього «магічного трикутника» – Українській бібліотечній Асоціації за поширення інформації, видавництву «Зелений Пес» за спеціальну пропозицію та меценату, який побажав залишитись невідомим, за його небайдужість та співучасть.

пятница, 28 августа 2015 г.

Отдохни и почитай

Любить свой город – это не просто восхищаться им и его людьми. Это значит делать его краше, чище, комфортнее. И в этом интересы добропольской громады и компании ДТЭК «Доброполье уголь» совпадают. Социально ответственный бизнес – один из основополагающих принципов работы компании, именно поэтому в Доброполье и других городах присутствия ДТЭК уже несколько лет реализуется конкурс мини-проектов «Город своими руками».
Добропольская Центральная городская библиотека не могла упустить такой шанс воплотить в жизнь интересную идею по оборудованию оригинального места отдыха возле библиотеки. А потребность в этом была, ведь именно здесь располагается конечная остановка городского автобуса, рядом расположены центральная аптека и продуктовый магазин. Плюс к этому, по всей протяжённости улицы Первомайской нет подходящих мест, где можно остановиться и сделать передышку. Так и родился библиотечный проект «Остановка – книжка», поддержанный местными жителями и экспертной комиссией.


Результатом усилий библиотекарей, читателей и волонтеров стали стилизованные лавочки под удобным навесом, информационный стенд, а также креативная полочка для буккроссинга. Буккроссинг – это своеобразная свободная библиотека, услугами которой вы можете легко воспользоваться. Библиотека предложит как художественную литературу, так и периодические издания. 



Кроме этого, любой горожанин вправе принести на эту полочку свои книги. Теперь жители города могут присесть и почитать литературу прямо здесь или взять её домой. Мы надеемся, что этот замечательный объект станет не только местом отдыха и встреч, а также своеобразным культурным уголком для всех желающих.






вторник, 28 июля 2015 г.

Нові книги в бібліотеці

Найбільше щастя бібліотекарів і читачів – це надходження нової літератури.
За підтримки влади з міського бюджету було виділено 45 тис. грн. на поповнення бібліотечних фондів новими виданнями. Вже сьогодні 770 екземпляр новеньких книжок знаходяться у відділі комплектування і проходять первинну обробку. Незабаром ці видання відправляться у бібліотеки-філії Добропільської міської ЦБС, де їх чекають користувачі.



Шановні користувачі, запрошуємо вас до бібліотек Добропільської міської ЦБС. На вас чекають твори сучасних українських та зарубіжних авторів, шедеври української та світової класики, розмаїття дитячої літератури.

вторник, 14 апреля 2015 г.

Світ фантастики Дяченків (Сергію Дяченку - 70)

14 квітня 1945 народився Сергій Дяченко, в минулому лікар, психіатр і кандидат біологічних наук, нині - письменник-фантаст (пише в співавторстві з дружиною, Мариною Дяченко-Ширшова). На відміну від дружини, яка почала писати вже в чотири роки, його шлях до літератури був тернистим.
Народився в Києві, закінчив Київський медичний інститут у 1966 році, працював лікарем-психіатром. У 1972 році закінчив аспірантуру при АМН УРСР, став кандидатом біологічних наук. Але шлях науки не сильно приваблював, тому Сергій шукав себе далі і поступив у ВДІК на сценарний факультет. У 1989 році закінчив ВДІК, зайнявся роботою за фахом.  
Член Союзу кінематографістів СРСР з 1987 року, Союзу письменників СРСР з 1983 року. Автор багатьох сценаріїв художніх і документальних фільмів, лауреат низки міжнародних премій в області кіно, лауреат Державної премії України.
У 1993 році Сергій та Марина Дяченки стали подружжям. З тих пір і до теперішнього часу пишуть в співавторстві, в основному в жанрі фантастики. У співавторстві вони написали 26 романів, сотні повістей та оповідань, видали понад 170 авторських книг (включаючи переклади на інші мови, перевидання) загальним тиражем в мільйони екземплярів, стали лауреатами більше 80 українських, російських та міжнародних літературних премій.
На загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» в Глазго (Шотландія) голосуванням представників 24 країн визнані кращими письменниками-фантастами Європи.


В Центральній бібліотеці Добропілля у розділі «фантастика» романи Дяченків не залежуються. Якщо ви ще не встигли познайомитись з фантастичними історіями цього творчого тандему, поспішайте, ми знаємо чим вас зацікавити.




Більше про життя та творчість подружжя Дяченків дізнайтесь за посиланнями


четверг, 9 апреля 2015 г.

ВЕЛИКОДНІ ТРАДИЦІЇ

Наближається найбільше християнське свято Воскресіння Христового. Світле Воскресіння відзначають по всіх куточках світу, де сповідують християнство. До Святого дню Великодня приурочено багато добрих звичаїв. Здавна вважається, що добрі справи, що здійснюються на користь інших, особливо обділених долею, допомагають зняти з душі гріх.
У слов'янській народній традиції зі святом Пасхи пов'язувалося безліч різних вірувань, переказів, легенд, звичаїв і обрядів. Так, наприклад, згідно із загальним для всіх слов'ян повір'ям, з першого дня пасхального тижня аж до Вознесіння сам Христос в супроводі апостолів ходить по землі. При цьому небесні мандрівники виглядають як прості жебраки в старому ганчір’ї. Мандруючи, вони відчувають людське милосердя, нагороджують великодушних людей.

Свої великодні прикмети і звичаї були у сільських дівчат. Наприклад, в деяких місцях серед дівчат існував звичай на Світлому тижні (і особливо в перший день Великодня) вмиватися водою з червоного яйця і срібла, щоб бути рум'яними і красивими.
Саме Червоне яйце є символом  Воскресіння, символом Пасхи. Як з яйця виникає нове життя, так і світ заново народився через Воскресіння Христове. Червоний колір знаменує радість Воскресіння, відродження роду людського, але це і колір пролитої на хресті Крові Христової, якою відкуплені гріхи світу.
Звичай фарбувати яйця пов'язують з Марією Магдалиною, яка, дізнавшись про Воскресіння Ісуса Христа, прийшла до імператора Тиберія і подала йому яйце з вигуком "Христос Воскрес!". Імператор засумнівався в цьому: «У це так само важко повірити, як в те, що це біле яйце може стати червоним!» І в той же момент біле яйце стало червоним.
За прикладом святої Марії Магдалини ми тепер даруємо у Великдень червоні яйця.
Сьогодні в Україні є декілька видів  великодніх яєць - крашанки, крапанки, дряпанки, мальованки та писанки.
Писанки – один з найскладніших видів розпису великодніх яєць. Їх візерунки та орнаменти несуть глибокий символічний зміст. Українські писанки - справжні твори народної майстерності.
Для малюнка писанки використовують елементи рослинного і тваринного світу, геометричні фігури. 
У кожній області України був свій характерний орнамент і колір. У Прикарпатті яйця фарбували в жовтий, червоний і чорний кольори, на Чернігівщині - в червоний, чорний і білий, на Полтавщині - в жовтий, світло-зелений, білий.
Писанку писали на сирому курячому яйці. Будь-яка лінія на писанці - дуга. Дуги утворюють круги і овали і, перехрещуючись, ділять поверхню яйця на поля, ім'я яким - хрестильна сорочка писанки.
Фарбувати писанки належало з першим ударом дзвону. Спершу яйце занурювалися в жовту фарбу - «Яблунька», і трималося в ній протягом трьох «Отче наш». Кожен колір візерунка захищався воском. До кінця роботи яйця перетворювалися в чорні похмурі колобки. Їх опускали в гарячу воду або підносили до вогню. Віск плавився, і народжувалася писанка, як народжується сонечко з чорної ночі.
Щоб писанка сіяла, її змащували жиром. Клали віночком навколо паски - для Бога, на блюдо із зерном - для людей, а крашанки на пророслому вівсі - для батьків. І три свічки горіли на честь Отця і Сина і Духа Святого.
В даний час мистецтво розписувати писанки відроджується. Відновлюється забута техніка, з'являються нові майстри. У місті Коломия Івано-Франківської області створено Музей Писанки.

Щороку з наближенням Пасхи в Центральній бібліотеці м. Добропілля проходять книжкові виставки присвячені цьому святу та народним традиціям і віруванням українців. Вивчаючи традиції свого народу, ми зберігаємо і примножуємо культурні цінності, збагачуємо добром свої серця і душі.




Дорогі читачі! Вітаю вас зі святом Христового Воскресіння! Нехай у ці благословенні дні ваші душі сяють радістю, а ваші серця випромінюють добро і повняться любов’ю ближніх!