Не зважаючи на втому від
довготривалого переїзду з Києва до Варшави, я з кожною годиною перебування в
столиці Польщі закохувалась у світле і тепле, красиве та відкрите місто.
Група громадських діячів, бібліотекарів та журналістів з України, що
прибула до Польщі в рамках навчального візиту «Ініціативи громади, як форма
розвитку громадського суспільства» за тиждень перебування у Варшаві
познайомилась з надзвичайними людьми та їх діяльністю.
Цікавим і гостинним було місце, де ми мешкали. Це центр активності для
літніх людей, місце де вони збираються разом, навчаються, спілкуються,
займаються різними видами мистецтва. У день від’їзду нам пощастило бачити, як
ці активні люди відзначають свята, з танцями, співом та гарним настроєм. Дуже б
хотілося, щоб в Україні люди поважного віку мали можливість для реалізації
свого потенціалу та енергії, можливість ділитись досвідом та повноцінно жити, а
не виживати. 
Надзвичайне враження залишилось від спілкування з президентом Фонду
Міжнародної Солідарності Кшиштофом Становським. Це людина безмежної енергії та віри в
демократію і суспільство. Його розповідь про становлення Польщі, як
європейської держави, про реформування і громадську активність вселяє надію, що
і для України настануть кращі часи, не так швидко, як хотілось би, але ми маємо
самостійно обрати свій шлях.
Візит до Гельсінського Фонду з Прав Людини
та спілкування з Ленуром Керімовим змушує замислитись над рівнем поваги
до прав людини. Правова свідомість громадян, відкритість влади та поліції не
прийшлі до Польщі за один день. Цьому передували довгі роки непростої просвітницької та дослідницької
роботи, роки реформ та освітніх програм для правозахисників. І сьогодні
головний пріоритет Фонду - це відстоювання плав людини.
Продовжуючи тему правової свідомості не можу не згадати зустріч з
директором фестивалю документальних фільмів «WATCH DOCS» Мачеєм Новіцьким. Ідея фестивалю полягає у підтримці громадської освіти
через показ документального кіно. А щоб короткометражні сюжети не спричинили негативний вплив на
свідомість людини, під час фестивалів проходять обговорення, зустрічі з
експертами, тощо. В Україні проводиться схожий фестиваль «DOCUDAYS» і в Центральній
бібліотеці Добропілля не одноразово проходили перегляди документальних фільмів
про права людини. Директор фестивалю «DOCUDAYS» зауважив, що вони сприяють створенню відеотек в
публічних бібліотеках. Налагодження тісної співпраці з організаторами
українського фестивалю дасть можливість створити подібні відеотеки в публічних
бібліотеках Добропілля.
Під час робочих візитів ми познайомились з Марією Келлер-Хамела, яка
розповіла про роботу фонду «Нічиї Діти». Фонд займається профілактикою насилля
в сім'ї , надає допомогу постраждалим від насилля, працює з програмою захисту
дітей свідків, та виховання дітей без агресії. Робота фонду цікава та надзвичайно
корисна для суспільства. До того ж вражають масштаби співпраці фонду зі ЗМІ.
Кожна акція висвітлюється в пресі, на телебаченні та радіо. Працівники фонду
спільно з рекламними агенціями створюють якісну друковану продукцію, соціальну
рекламу на ТВ та радіо. Такий комплексний підхід до просування ідеї
(висвітлення проблеми) гарантує успіх.
Публічні бібліотеки Варшави рухаються на зустріч своєму користувачу та миттєво
реагують на його потреби. Ми відвідали одну з таких бібліотек «Зупинка Книга»,
яка стала центром активності для своїх користувачів. Очолює бібліотеку
надзвичайно енергійна та закохана в свою справу жінка Катержина Урбановська. Її
вибухова енергія, палаючі очі та жести не потребували перекладача.
Бібліотекарі розповіли, як вони «ловлять» волонтерів, як працюють разом у
різних напрямках. Для своїх користувачів організовують кіноклуби, дискусійні
клуби, ігрові платформи для дітей, мистецькі об’єднання, проводять зустрічі з
різними фахівцями, з дієтологами, навіть організовують уроки самооборони. Хочу
зауважити, що бібліотека працює у дві зміни та обслуговує користувачів до 19
години.
Не можу не сказати про дизайн приміщення. Приміщення представлене у вигляді
трамвайного депо, з відти й назва «Зупинка книга». Всередині бібліотека
поділена на зони – станції та платформи. Для дітей та дорослих, станції комп’ютерні
та книжкові, зупинки відеотека та аудіо тека. Цікавою була ідея облаштування
зони для роботи та навчання дерев’яними лавами, як на зупинці, та столами, що рухаються
по рейках.
Бібліотека «Przystanek książka» - це місце, де хочеться бути, місце,
до якого хочеться повертатися знову і знову.
До речі Центральна бібліотека Добропілля знаходиться на автобусній зупинці,
з цього може вийти щось цікаве. Дякую, Варшаво, за ідею.
Після насиченої програми вдень, нам залишались чарівні вечори Варшави.
Прогулянки старим містом, казкові будиночки, квітучі клумби, затишні кав’ярні.
За рекомендацією Віки Солоніциної, мешканки Варшави, яка стала для нас гідом і
перекладачем, ми занурювались у
культуру. Ми куштували Польщу на смак у гостинних ресторанах та кав’ярнях,
закохувались у міські пейзажі, знайомились з привітними і щирими людьми. П’ять
днів перебування у Варшаві подарували незабутні враження.
Організаторами навчального візиту «Ініціативи громади, як форма розвитку
громадського суспільства» виступили Центр гуманістичних технологій «АХАЛАР» (м.Чернігів) та Гельсінський Фонд з Прав Людини (м.Варшава). Хочу висловити найщиріші
слова подяки тим, хто у продовж п’яти днів був поруч з нами, допомагав
зрозуміти та відчути Варшаву, зорієнтуватися у просторі та насолодитися
перебуванням у казковому місті – це Віка Слоніцина, Ленур Керімов і Юрій
Трофименко. Ще раз спасибі Вам за все.
Окрема подяка АХАЛАРу та програмі «Територія Розвитку» за навчання і
підтримку, за нових друзів та обмін ідеями, за можливість побачити світ і
пізнати себе. Для себе зрозуміла головне: «Не треба чекати, що хтось прийде і
зробить, треба робити що ти можеш, що в твоїх силах, крок за кроком наближаючи
краще майбутнє.»
Хочете проявити себе та побачити світ? Територія розвитку – 2014 все ще
чекає на вас http://ahalar.org/news/482
Це цікавий і корисний досвід. Рекомендую!
