ВЕЛИКОДНІ ТРАДИЦІЇ

Наближається найбільше християнське свято Воскресіння Христового. Світле Воскресіння відзначають по всіх куточках світу, де сповідують християнство. До Святого дню Великодня приурочено багато добрих звичаїв. Здавна вважається, що добрі справи, що здійснюються на користь інших, особливо обділених долею, допомагають зняти з душі гріх.

У слов'янській народній традиції зі святом Пасхи пов'язувалося безліч різних вірувань, переказів, легенд, звичаїв і обрядів. Так, наприклад, згідно із загальним для всіх слов'ян повір'ям, з першого дня пасхального тижня аж до Вознесіння сам Христос в супроводі апостолів ходить по землі. При цьому небесні мандрівники виглядають як прості жебраки в старому ганчір’ї. Мандруючи, вони відчувають людське милосердя, нагороджують великодушних людей.

Свої великодні прикмети і звичаї були у сільських дівчат. Наприклад, в деяких місцях серед дівчат існував звичай на Світлому тижні (і особливо в перший день Великодня) вмиватися водою з червоного яйця і срібла, щоб бути рум'яними і красивими.

Саме Червоне яйце є символом  Воскресіння, символом Пасхи. Як з яйця виникає нове життя, так і світ заново народився через Воскресіння Христове. Червоний колір знаменує радість Воскресіння, відродження роду людського, але це і колір пролитої на хресті Крові Христової, якою відкуплені гріхи світу.

Звичай фарбувати яйця пов'язують з Марією Магдалиною, яка, дізнавшись про Воскресіння Ісуса Христа, прийшла до імператора Тиберія і подала йому яйце з вигуком "Христос Воскрес!". Імператор засумнівався в цьому: «У це так само важко повірити, як в те, що це біле яйце може стати червоним!» І в той же момент біле яйце стало червоним.

За прикладом святої Марії Магдалини ми тепер даруємо у Великдень червоні яйця.

Сьогодні в Україні є декілька видів  великодніх яєць - крашанки, крапанки, дряпанки, мальованки та писанки.

Писанки – один з найскладніших видів розпису великодніх яєць. Їх візерунки та орнаменти несуть глибокий символічний зміст. Українські писанки - справжні твори народної майстерності.

Для малюнка писанки використовують елементи рослинного і тваринного світу, геометричні фігури. 

У кожній області України був свій характерний орнамент і колір. У Прикарпатті яйця фарбували в жовтий, червоний і чорний кольори, на Чернігівщині - в червоний, чорний і білий, на Полтавщині - в жовтий, світло-зелений, білий.

Писанку писали на сирому курячому яйці. Будь-яка лінія на писанці - дуга. Дуги утворюють круги і овали і, перехрещуючись, ділять поверхню яйця на поля, ім'я яким - хрестильна сорочка писанки.

Фарбувати писанки належало з першим ударом дзвону. Спершу яйце занурювалися в жовту фарбу - «Яблунька», і трималося в ній протягом трьох «Отче наш». Кожен колір візерунка захищався воском. До кінця роботи яйця перетворювалися в чорні похмурі колобки. Їх опускали в гарячу воду або підносили до вогню. Віск плавився, і народжувалася писанка, як народжується сонечко з чорної ночі.

Щоб писанка сіяла, її змащували жиром. Клали віночком навколо паски - для Бога, на блюдо із зерном - для людей, а крашанки на пророслому вівсі - для батьків. І три свічки горіли на честь Отця і Сина і Духа Святого.

В даний час мистецтво розписувати писанки відроджується. Відновлюється забута техніка, з'являються нові майстри. У місті Коломия Івано-Франківської області створено Музей Писанки.

Щороку з наближенням Пасхи в Центральній бібліотеці м. Добропілля проходять книжкові виставки присвячені цьому святу та народним традиціям і віруванням українців. Вивчаючи традиції свого народу, ми зберігаємо і примножуємо культурні цінності, збагачуємо добром свої серця і душі.

Дорогі читачі! Вітаю вас зі святом Христового Воскресіння! Нехай у ці благословенні дні ваші душі сяють радістю, а ваші серця випромінюють добро і повняться любов’ю ближніх!